ВИЗНАННЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА П. 1 СТ. 40 КЗПП УКРАЇНИ НЕЗАКОННИМ, СТЯГНЕННЯ ВИМУШЕНОГО ПРОГУЛУ
Коротка фабула справи. Працівника було звільнено з роботи з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штатів у зв'язку з ліквідацією юридичної особи. Позаяк мала місце реорганізація у вигляді приєднання до іншої юрособи. Окрім того, в установі, до якої було приєднано реорганізовану юридичну особу малися вакантні посади, які не були запропоновані працівникові з моменту звільнення по фактичне вивільнення.
Адвокатом АО «Аргос» Остапенко Іриною здійснювалося представництво прав та інтересів звільненого працівника.
Так, рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 06.12.2018 р. по справі № 553/2173/17 в задоволенні позову було відмовлено.
Рішенням Полтавського апеляційного суду від 18.02.2019 р. апеляційну скаргу позивача було задоволено частково (№ в ЄРСР 80450951). РішенняЛенінського районного суду м. Полтави від 06.12.2018 р. - в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди – скасоване. Ухвалено в цій частині нове рішення яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано пункт наказу в частині звільнення позивача за скороченням штатів у зв'язку з ліквідацією Полтавського міського центру зайнятості згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Визнано позивачку такою, що звільнена згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією юридичної особи. Стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 108 084.13 грн. та в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 1 000.00 грн. Стягнути на користь позивачки понесені нею витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 8 000.00 грн.
Так, судом апеляційної інстанції при прийнятті вказаного рішення було враховано, що «як на час попередження позивача про звільнення, так і на час її фактичного звільнення, в структурі правонаступника згідно наданої відповідачем інформації, існували вільні вакантні посади, як у вже створених нових структурних підрозділах по Полтавській області, так і в самій юридичній особі. Проте, інших заходів, спрямованих на працевлаштування позивача на наявних посадах в період з моменту попередження її про звільнення та до дати звільнення, відповідачем не вживалося».
Частиною першою ст. 49-2 КЗпП України встановлено обов'язок власника або уповноваженого ним органу про наступне вивільнення працівника попередити персонально не пізніше ніж за два місяці.
Згідно частини 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Частиною 4 ст. 36 КЗпП України передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Виходячи зі змісту положень ст. ст. 36, 40 КЗпП України, ст. ст. 104, 106, 107 ЦК України реорганізація є формою припинення юридичної особи за якої передача всього її майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам проводиться у результаті їх злиття, приєднання, поділу чи перетворення. У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру. При цьому дія трудових договорів працівників таких юридичних осіб, з моменту прийняття рішення про приєднання, продовжується в рамках структури юридичної особи, до складу якої включено юридичну особу в якій вони працювали.
За нормами частини 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Новости
Стягнення заборгованості з іноземного контрагента
Адвокатом АО «Аргос» Олександром Остапенком здійснювалося представництво клієнта, зареєстрованого в Україні, у спорі про стягнення заборгованості з контрагента, який знаходиться у Грузії. Так,...14.10.2020Визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки
Так, Адвокат АО «Аргос» Олександр Остапенко звернувся до суду в інтересах клієнта з вимогами про визнання за ним права на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку розпочав його...24.09.2020Анонімне звернення як підстава для скасування постанови Держпраці
Адвокатом АО «Аргос» Остапенко І.О. здійснювалося представництво прав та інтересів позивача у справі за позовом до Управління Держпраці в Полтавській області про визнання протиправною та...08.07.2020Чому суд відмовив у визнанні спільною сумісною власністю доходів, отриманих одним з подружжя як фізичною особою-підприємцем
Адвокатом АО «Аргос» Остапенко І.О. здійснювалося представництво прав та інтересів відповідача у справі за позовом про поділ майна подружжя: доходів від підприємницької діяльності. Позивачка...28.02.2020Після розірвання шлюбу частина витрат, понесених одним із подружжя на погашення кредиту, мають бути стягнуті з іншого з подружжя
Так, адвокат АО «Аргос» Остапенко Олександр представляв інтереси Позивача, який за час подружнього життя, в інтересах сім’ї, для придбання квартири, у 2006 р. отримав кредит у Банку в сумі 22 300,00 дол. США. 2013 р. шлюб...22.01.2020Кредит в Приватбанку! Платити чи не платити?
Звісно платити, але виникає питання яку суму потрібно повертати. На наше переконання це повинна бути сума по тілу отриманого кредиту, відсотки та у разі прострочення виконання зобов’язання розумні...20.12.2019