Чому суд визнав недійсним договір оренди землі, скасував запис про державну реєстрацію, зобов’язав повернути земельну ділянку, стягнув судові витрати

Адвокатом АО «Аргос» Олександром Остапенком надавалася правова допомога клієнтові в спорі з фермерським господарством про визнання недійсним договору оренди землі, скасування запису про його державну реєстрацію, зобов’язання повернути земельну ділянку власнику, стягнути судові витрати.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 23.09.2019 р. визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, скасувано запис про державну реєстрацію іншого речового права, зобов’язано повернути земельну ділянку, стягнуто на користь клієнта 704,80 грн. судового збору, 8 723,00 грн. - за проведення судово-почеркознавчої експертизи, та 9 690,00 грн. витрат на правову допомогу, а всього 19 117,80 грн.

Своє рішення суд мотивує наступним: ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ст. 16 ЗУ «Про оренду землі» - укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Ст. 627 ЦК України передбачено: Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Ст. 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В правових позиціях Верховного Суду України від 25.05.2016 р по справі № 6-2612цс16, ст. 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Враховуючи, що фактично позивач не підписував спірний договір оренди своєї земельної ділянки, а тому його волевиявлення не було спрямоване на укладення цього договору з відповідачем, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та законних інтересів позивача даний договір оренди земельних ділянок підлягає визнанню недійсними в судовому порядку.

Детальніше - (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84425546)